Tony Casanova - Confissões de um escritor anônimo.

Quando ainda adolescente lembro de uma das visitas que fiz á residência da minha tia e esta lembrança veio a tona porque aquela tarde foi muito marcante para mim. Foram momentos muito especiais. Eu visitava costumeiramente titia, mas somente nesta tarde tomei conhecimento de parte da sua história que me deixou maravilhado. Dali em diante tornei-me seu grande admirador e passei a cultivar um profundo orgulho por ela. O fato é que ela também não conhecia meus textos e assim que lhe mostrei percebi sua fisionomia mudar. Ela assumiu um ar sério, compenetrado enquanto fazia a leitura. Pela primeira vez eu presenciei minha tia chorar e inevitavelmente fui ás lágrimas com ela. Baixinho, meio engasgada, ela comentou:
- Lindos textos. Voce é um romantista, tem uma veia poética impressionante. Lendo, lembrei-me do seu avô. A arte, meu filho, está no seu sangue. - Dito isto ela abraçou-me. Não era o comentário emocionado da minha tia, mas a avaliação de uma instrumentista, professora de português, francês e música. Era o comentário da filha do cantor/compositor e instrumentista. Naquele momento senti um impulso enorme nas suas palavras, um incentivo vindo num momento que eu não esperava e de quem eu não esperava. Eu sempre acreditei no que fiz e esforcei-me para sempre fazer melhor, mas precisava daquele reconhecimento para continuar acreditando e minha tia, a pianista Nair Porto, tornou-se o maior e mais influente personagem nesta minha história como escritor. Ela passou a ser o oxigênio em momentos vitais. Pelo nosso grau de parentesco, ela era irmã da minha mãe, eu já a admirava e considerava como minha segunda genitora, mas a descoberta da sua ligação tão profunda com a arte elevou em muito o orgulho e a admiração que sentia. Dali em diante passamos a ser tietes; eu a observava tocando com incrível habilidade enquanto seus dedos bailavam, deslizando ao teclado do seu piano alemão e ela lia chorando os novos textos que eu lhe apresentava. Não sei qual dos dois chorava mais, mas lembro que ela sempre dizia ao me ver chorando:
- Voce é sensível, isto é ótimo. É preciso sensibilidade para produzir a arte!
Ao executar lindas melodias, sem que se desse conta ela estava me apresentando ao melhor da música, me trazendo aos ouvidos o clássico e o erudito, o filé da música mundial. Mas não parava por ai. Para minha surpresa ela resolveu mostrar-me suas habilidades com outros instrumentos como clarinete, saxofone, trompete, contra-baixo e acordeon. Da maneira que tocava cada um parecia fácil, mas fora uma vida inteira de dedicação e estudos. Os ritmos se variavam entre Jazz, Blues, Soul, Tangos, Sambas e Chorinhos e eu, leigo, causava enorme vibração nela quando conseguia identificar um ritmo. Tudo aquilo era muito novo e fascinante para mim, era outro universo e confesso que ainda que enfeitiçado pelas mãos hábeis e mágicas de titia, meu negócio mesmo era com a literatura. Sempre gostei de todas as formas de arte, adoro pintura, artesanato, cinema, televisão, teatro, fotografia. Fiz vários cursos de fotografia, fiz teatro amador na escola e na igreja, enfim vivi um pouco de cada coisa. Esta é a minha vida, cheia de sonhos, de lutas e atropelos, mas que me enche de vontade de vivê-la cada vez com maior intensidade. Forte abraço a voce e até a próxima.

Texto de Tony Casanova - Direitos Autorais reservados ao autor.

Facebook - tony.casanova1
Twitter - @prodacultural

......................................................................................

Tony Casanova - Confessions of an anonymous writer.

When a teenager remember one of the visits I will house my aunt and this memory came to light because the afternoon was very important to me. Were very special moments. I routinely visited auntie, but only this afternoon I learned of its history that left me amazed. From then on I became his admirer and began to cultivate a deep pride for her. The fact is that she did not know my texts and so I showed him realize his countenance change. She assumed a serious air, pervaded while doing the reading. For the first time I witnessed my aunt crying and tears ace inevitably went with it. Softly, half choking, she commented:
- Lindos texts. You are a romantista, has a poetic vein impressive. Reading, I remembered his grandfather. The art, my son, is in his blood. - Said she hugged me. Comment was not moved from my aunt, but the evaluation of an instrumentalist, a professor of Portuguese, French and music. Was the comment from the daughter of singer / songwriter and instrumentalist. At that moment I felt a huge boost in his words, an incentive come a time that I did not expect and who I did not expect. I always believed in what I did and I struggled to always do better, but I needed to keep believing that recognition and aunt, pianist Nair Porto became the largest and most influential character in this my history as a writer. She became the oxygen vital moments. Our kinship, she was the sister of my mother, I admired and considered as my second progenitor, but the discovery of his profound connection with art raised much pride and admiration he felt. From then on we became groupies, I watched playing with incredible skill as his fingers danced, sliding the keyboard of your piano German and crying she read the new texts that I presented to him. I do not know which of the two cried more, but remember she always said to see me crying:
- You are sensitive, this is great. It takes sensitivity to produce art!
When performing beautiful melodies without she realized she was introducing me to the best music, bringing me to the ears and the classic scholar, the fillet of the music world. But it did not stop there. To my surprise she decided to show me your skills with other instruments such as clarinet, saxophone, trumpet, bass and accordion. The way they played each seemed easy, but outside a lifetime of dedication and study. The pace is varied from Jazz, Blues, Soul, Tangos, Sambas and Chorinhos and I lay, caused massive vibration when it could identify a rhythm. Everything was very new and fascinating to me, was another universe and I confess that even though bewitched by the magic of skilled hands and auntie, my business was the same with literature. I always enjoyed all forms of art, I love painting, crafts, film, television, theater, photography. I made several photography courses, done amateur theater in school and in church, finally lived a little of every thing. This is my life, full of dreams, struggles and abuses, but it fills me with desire to live it with increasing intensity. Big hug to you and until next time.

Text Tony Casanova - Copyright reserved to the author.


My facebook - tony.casanova1
my twitter - @ prodacultural

......................................................................................

Tony Casanova - Confesiones de un escritor anónimo.

Cuando era adolescente recuerdo una de las visitas que a la casa de mi tía y ese recuerdo salió a la luz por la tarde era muy importante para mí. Fueron momentos muy especiales. Yo habitualmente visitado tía, pero sólo por la tarde me enteré de su historia que me dejó asombrado. A partir de entonces me convertí en su admirador y comenzó a cultivar un profundo orgullo por ella. El hecho es que ella no sabía mis textos y por eso mostró a realizar su cambio de rostro. Ella adoptó un aire grave, impregnado mientras se hace la lectura. Por primera vez fui testigo de mi tía clamor y lágrimas ace fue inevitablemente con él. Suavemente, medio ahogándose, comentó:
- Textos de Lindos. Usted es un romantista, tiene una vena poética impresionante. Lectura, recordé su abuelo. El arte, mi hijo, está en su sangre. - Dijo ella me abrazó. El comentario no se movió de mi tía, pero la evaluación de un instrumentista, profesor de portugués, francés y música. ¿Fue el comentario de la hija del cantante / compositor e instrumentista. En ese momento sentí un gran impulso en sus palabras, un incentivo llegará un momento en que no me esperaba y que no me esperaba. Siempre creí en lo que hice y me esforzaba por hacer siempre mejor, pero que tenía que seguir creyendo que el reconocimiento y la tía, pianista Nair Porto se convirtió en el personaje más grande y más influyente en esta mi historia como escritor. Ella se convirtió en los momentos vitales de oxígeno. Nuestro parentesco, ella era la hermana de mi madre, yo admiraba y consideraba como mi segundo progenitor, pero el descubrimiento de su profunda conexión con el arte crecí mucho orgullo y la admiración que sentía. A partir de ahí nos hicimos groupies, vi jugar con una habilidad increíble mientras sus dedos bailaban, deslizando el teclado de su piano alemán y llorando ella leyó los nuevos textos que presenté a él. No sé cuál de los dos gritó más, pero recuerdo que ella siempre dijo al verme llorar:
- Eres sensible, esto es genial. Se necesita sensibilidad para producir arte!
Al realizar bellas melodías sin darse cuenta de que me estaba presentando a la mejor música, que me lleva a los oídos y el erudito clásico, el filete del mundo de la música. Pero no se detuvo ahí. Para mi sorpresa, me decidí a mostrar sus habilidades con otros instrumentos, como el clarinete, saxofón, trompeta, contrabajo y acordeón. La forma en que jugaron cada uno parecía fácil, pero fuera de toda una vida de dedicación y estudio. El ritmo varía de Jazz, Blues, Soul, tangos, sambas y chorinhos y pongo, causó vibraciones masiva cuando se pudo identificar un ritmo. Todo era muy nuevo y fascinante para mí, era otro universo y confieso que aunque hechizado por la magia de manos expertas y tía, mi negocio era el mismo con la literatura. Siempre he disfrutado de todas las formas de arte, me encanta la pintura, la artesanía, el cine, la televisión, el teatro, la fotografía. Hice varios cursos de fotografía, teatro de aficionados hecho en la escuela y en la iglesia, finalmente vivido un poco de cada cosa. Esta es mi vida, llena de sueños, luchas y los abusos, pero me llena de ganas de vivir con intensidad creciente. Un gran abrazo para ti y hasta la próxima.

Texto de Tony Casanova - Derechos de autor reservados al autor.


Mi facebook - tony.casanova1
mi Twitter - @ prodacultural

......................................................................................

Tony Casanova - Bekenntnisse eines anonymen Schriftsteller.

Wenn ein Jugendlicher erinnere mich an einen der Besuche, die ich meiner Tante und diesen Speicher beherbergen wird ans Licht kam, weil der Nachmittag war sehr wichtig für mich. Wäre ganz besondere Momente. Ich routinemäßig besucht Tante, aber nur an diesem Nachmittag erfuhr ich von seiner Geschichte, die mich staunen ließ. Von da an wurde ich sein Bewunderer und fing an, einen tiefen Stolz für sie zu kultivieren. Die Tatsache ist, dass sie nicht weiß, dass meine Texte und so zeigte ich ihm klar sein Antlitz Veränderung. Sie nahm eine schwere Luft, durchzogen, während Sie das lesen. Zum ersten Mal erlebte ich meine Tante Geschrei und Tränen ace zwangsläufig ging mit ihm. Softly, halb erstickt, sagte sie:
- Lindos Texte. Sie sind ein romantista hat eine poetische Ader beeindruckend. Lesen, erinnerte ich mich an seinen Großvater. Die Kunst, mein Sohn, ist in seinem Blut. - Sagte sie umarmte mich. Kommentar wurde nicht von meiner Tante bewegt, aber die Auswertung der Instrumentalist, Professor für Portugiesisch, Französisch und Musik. War der Kommentar von der Tochter des Singer / Songwriter und Instrumentalist. In diesem Moment habe ich einen enormen Schub in seinen Worten fühlte, kommen ein Anreiz eine Zeit, die ich nicht erwartet hatte und die ich nicht erwartet hatte. Ich habe immer geglaubt, was ich tat, und ich kämpfte, um immer besser zu machen, aber ich brauchte, um zu glauben, dass die Anerkennung und Tante, Pianist Nair Porto die größte und einflussreichste Figur in dieser meiner Geschichte als Schriftsteller wurde. Sie wurde die Sauerstoff lebenswichtige Momente. Unsere Verwandtschaft, sie ist die Schwester meiner Mutter war, bewunderte ich und gilt als meine zweite Vorläuferzellen, aber die Entdeckung seiner tiefen Verbindung mit Art. angehoben viel Stolz und Bewunderung er sich fühlte. Von da an haben wir Groupies wurde, sah ich das Spiel mit unglaublichen Fähigkeiten als seine Finger tanzten, Schiebe die Tastatur Ihres Klaviers deutschen und weinen, las sie die neuen Texte, die ich ihm vorgestellt. Ich weiß nicht, welche der beiden schrie mehr, aber nicht vergessen, sagte sie immer zu mir schreien:
- Sie empfindlich sind, das ist großartig. Es dauert Sensibilität für Kunst zu produzieren!
Bei der Durchführung von schönen Melodien, ohne sie realisiert wurde sie stellte mich die beste Musik, bringt mich zu den Ohren und der klassischen Gelehrten, das Filet von der Musikwelt. Aber es ist noch nicht beendet. Zu meiner Überraschung entschied sie mir zu zeigen, Ihre Fähigkeiten mit anderen Instrumenten wie Klarinette, Saxophon, Trompete, Bass und Akkordeon. Die Art, wie sie gespielt jeder schien einfach, aber außerhalb einer Lebensdauer von Engagement und Studium. Das Tempo ist aus Jazz, Blues, Soul, Tangos, Sambas und Chorinhos variiert und ich lag, verursachte massive Vibrationen, wenn es einen Rhythmus identifizieren konnte. Alles war sehr neu und faszinierend für mich, war ein anderes Universum und ich gestehe, dass, obwohl von der Magie der geschickten Händen und Tante verhext, war mein Geschäft das gleiche mit Literatur. Ich habe immer genossen alle Formen der Kunst, ich liebe Malerei, Kunsthandwerk, Film, Fernsehen, Theater, Fotografie. Ich machte mehrere Fotokurse, getan Amateurtheater in der Schule und in der Kirche, schließlich lebte ein wenig von jedem Ding. Das ist mein Leben, voller Träume, Kämpfe und Übergriffe, aber es erfüllt mich mit dem Wunsch, es mit zunehmender Intensität zu leben. Big hug Ihnen und bis zum nächsten Mal.

Text Tony Casanova - Copyright an den Autor vorbehalten.


Mein facebook - tony.casanova1
Meine Twitter - @ prodacultural

.......................................................................................

Тони Казанова - Признания анонимный автор.

Когда подросток помню одного из посещений я буду дома моей тети, и эта память пришли к свету, потому что днем ​​было очень важно для меня. Были совершенно особыми моментами. Я регулярно посещал тетушку, но только во второй половине дня я узнал о его истории, которая оставила меня поразило. С тех пор я стал его поклонником и начали возделывать глубокой гордости за нее. Дело в том, что она не знала, мои тексты, и поэтому я показал ему реализовать его лице изменений. Она принял серьезный вид, проникнут делая чтении. В первый раз я был свидетелем моей тети плач и слезы туз неизбежно пошли с ним. Мягко, наполовину задыхаясь, она прокомментировала:
- Линдос текстов. Вы romantista, имеет поэтическое вены впечатляет. Чтение, я вспомнил деда. Искусства, сын мой, у него в крови. - Сказала, что она обняла меня. Этот комментарий был не сдвинулся с моей тетей, но и оценка инструменталист, профессор португальского, французского и музыки. Был комментарий от дочери певец / композитор и инструменталист. В тот момент я чувствовала огромный толчок по его словам, стимулом придет время, что я не ожидал, и который я не ожидал. Я всегда верил в то, что я сделал, и я изо всех сил, чтобы всегда сделать лучше, но мне нужно было продолжать верить, что признание и тети, пианист Наир Порту стал крупнейшим и наиболее влиятельным персонаж в этой истории моя как писателя. Она стала кислородом жизненно важных моментов. Наше родство, она была сестрой моей матери, я восхищался и рассматривается как мой второй предшественников, но открытие его глубокую связь с искусством вызвало большой гордости и восхищения он себя чувствовал. С тех пор мы стали поклонницами, я смотрел игры с невероятным умением, как его пальцы танцевали, раздвижные клавиатуры пианино немецкой и плакала она читала новые тексты, которые я представил ему. Я не знаю, какой из двух плакала больше, но помню, что она всегда говорила, чтобы увидеть меня плакать:
- Вы чувствительны, это здорово. Она занимает чувствительности создавать искусство!
При выполнении красивые мелодии без она поняла, что познакомил меня с лучшей музыкой, в результате чего меня в ушах и ученого-классика, филе мире музыки. Но это не останавливаться на достигнутом. К моему удивлению, она решила показать мне свои навыки с другими инструментами, такими как кларнет, саксофон, труба, контрабаса и аккордеона. То, как они играли друг казалось легко, но за пределами жизни посвящения и изучения. Темпы варьируется от джаза, блюза, соула, танго, Sambas и Chorinhos и я лежал, вызвал массовые вибрации, когда это могло определить ритм. Все было очень новым и увлекательным для меня, была другая вселенная, и я признаюсь, что даже завороженный магией умелых руках и тетя, мой бизнес был то же самое с литературой. Я всегда наслаждался всеми видами искусства, я люблю живопись, ремесла, кино, телевидения, театра, фотографии. Я сделал несколько курсов фотографии, сделал любительский театр в школе и в церкви, наконец, прожил немного каждой вещи. Это моя жизнь, полная мечтаний, борьбы и нарушений, но это наполняет меня желанием жить с увеличением интенсивности. Большой обнять вас и до следующего раза.

Текст Тони Казанова - Copyright защищены автором.


Мой facebook - tony.casanova1
My Twitter - @ prodacultural

......................................................................................

Tony Casanova - Confessions d'un auteur anonyme.

Quand un adolescent me souviens d'une de ces visites, je vais loger ma tante et cette mémoire sont venus à la lumière parce que l'après-midi a été très important pour moi. Ont été des moments très spéciaux. J'ai visité régulièrement tante, mais seulement cet après-midi, j'ai appris de son histoire qui m'a laissé stupéfait. Dès lors, je suis devenu son admirateur et a commencé à cultiver une profonde fierté pour elle. Le fait est qu'elle ne connaissait pas mes textes et j'ai montré à réaliser son changement de physionomie. Elle prit un air grave, envahi tout en faisant la lecture. Pour la première fois j'ai vu ma tante cris et avec larmes as a inévitablement avec elle. Doucement, la moitié d'étouffement, elle a déclaré:
- Textes Lindos. Vous êtes un romantista, a une veine poétique impressionnant. Lecture, je me suis souvenu son grand-père. L'art, mon fils, est dans son sang. - Elle a dit qu'elle m'a embrassé. Commentaire n'a pas été déplacé de ma tante, mais l'évaluation d'un instrumentiste, un professeur de portugais, le français et la musique. Était le commentaire de la fille du chanteur / compositeur et instrumentiste. A ce moment, j'ai senti un énorme coup de pouce dans ses mots, une incitation viendra un temps que je ne m'attendais pas et que je ne m'attendais pas. J'ai toujours cru en ce que je faisais et j'ai eu du mal à toujours faire mieux, mais je devais continuer à croire que la reconnaissance et la tante, le pianiste Nair Porto est devenu le personnage le plus influent dans ce mon histoire comme un écrivain. Elle est devenue les moments essentiels de l'oxygène. Notre parenté, elle était la sœur de ma mère, j'ai admiré et considéré comme ma deuxième géniteur, mais la découverte de son lien profond avec l'art soulevé beaucoup de fierté et d'admiration qu'il ressentait. Dès lors, nous sommes devenus des groupies, je regardais jouer avec une incroyable habileté que ses doigts dansaient, glissant le clavier de votre piano allemand et pleurer elle a lu les nouveaux textes que je lui présentais. Je ne sais pas lequel des deux pleurait plus, mais rappelle qu'elle a toujours dit de me voir pleurer:
- Vous êtes sensible, ce qui est excellent. Il faut une sensibilité à produire de l'art!
Lors de la réalisation de belles mélodies sans réaliser qu'elle me présentait la meilleure musique, m'apportant les oreilles et le savant classique, le filet de la musique du monde. Mais il ne s'arrête pas là. À ma grande surprise, elle a décidé de me montrer vos compétences avec d'autres instruments tels que la clarinette, saxophone, trompette, contrebasse et accordéon. La façon dont ils ont joué chacun semblait facile, mais en dehors de toute une vie de dévouement et d'étude. Le rythme varie de Jazz, Blues, Soul, Tangos, Sambas et Chorinhos et je donne, provoquée vibration énorme quand il pouvait identifier un rythme. Tout était très nouveau et fascinant pour moi, c'était un autre univers et j'avoue que même si ensorcelé par la magie des mains habiles et ma tante, mon entreprise a été la même chose avec la littérature. J'ai toujours aimé toutes les formes d'art, j'aime la peinture, artisanat, cinéma, télévision, théâtre, photographie. J'ai fait plusieurs stages de photographie, théâtre amateur fait à l'école et à l'église, finalement vécu un peu de tout. C'est ma vie, pleine de rêves, de luttes et d'abus, mais il me remplit de désir de vivre avec une intensité croissante. Je vous embrasse et à la prochaine.

Texte Tony Casanova - Copyright réservée à l'auteur.


Mon facebook - tony.casanova1
mon Twitter - @ prodacultural

......................................................................................

Tony Casanova - Confessions van 'n anonieme skrywer.

Wanneer 'n tiener onthou een van die besoeke Ek sal my tannie en die geheue huis aan die lig gekom, want die middag was vir my baie belangrik. Was baie spesiale oomblikke. Ek gereeld besoek tannie, maar net vanmiddag het ek geleer van sy geskiedenis, wat het my verbaas. Van toe af het ek het sy bewondering en begin met 'n diep trots vir haar te kweek. Die feit is dat sy nie geweet het my tekste en so ek het hom laat besef sy voorkoms verander. Sy aanvaar 'n ernstige lug, deurtrek terwyl doen die lesing. Vir die eerste keer het ek gesien my tante geroep en trane kampioen noodwendig saam met dit. Sag, half verstik, het sy gesê:
- Lindos tekste. Jy is 'n romantista, het 'n poëtiese trant indrukwekkend. Lees, het ek gedink sy oupa. Die kuns, my seun, is in sy bloed. - Het gesê sy het my gedruk. Kommentaar is nie geskuif van my tante, maar die evaluering van 'n instrumentalis, 'n professor in Portugees, Frans en musiek. Dit was die kommentaar van die dogter van die sanger / liedjieskrywer en instrumentalis. Op daardie oomblik het ek gevoel 'n groot hupstoot in sy woorde, 'n aansporing kom 'n tyd wat ek nie verwag het nie en wat ek nie verwag het nie. Ek het nog altyd geglo het in wat ek gedoen het en ek het gesukkel om altyd beter te doen, maar ek nodig het om te bly glo dat die erkenning en tante, pianis Nair Porto het die grootste en mees invloedryke karakter in hierdie my geskiedenis as 'n skrywer. Sy het die suurstof belangrike oomblikke. Ons verwantskap, sy was die suster van my ma, ek bewonder en beskou as my tweede stamvader, maar die ontdekking van sy diepgaande verband met kuns wat baie trots en bewondering hy gevoel het. Van toe af was ons ondersteuners, het ek gesien speel met ongelooflike vaardigheid as sy vingers gedans, gly die sleutel van jou klavier Duits en huil sy lees die nuwe tekste wat ek aan hom oorhandig. Ek weet nie watter een van die twee skreeu nog, maar onthou sy het altyd gesê om my te sien huil:
- Jy is sensitief, dit is 'n groot. Dit neem sensitiwiteit kuns te produseer!
By die uitvoering van 'n pragtige melodieë sonder sy besef dat sy my is die bekendstelling van die beste musiek, bring my tot die ore en die klassieke geleerde, die lyn van die musiek wêreld. Maar dit het nie daar opgehou nie. Tot my verbasing het sy besluit om te wys my jou vaardighede met ander instrumente soos klarinet, saksofoon, trompet, bas en trekklavier. Die manier waarop hulle gespeel het elke lyk maklik nie, maar buite 'n leeftyd van toewyding en studie. Die pas is het gewissel van Jazz, Blues, Soul, tangos, Sambas en Chorinhos en ek lê, veroorsaak groot vibrasie wanneer dit kan 'n ritme te identifiseer. Alles was baie nuwe en interessante vir my was nog 'n heelal en ek bely dat selfs al is betower deur die magie van vaardige hande en tannie, my besigheid was dieselfde met literatuur. Ek het altyd geniet alle vorme van kuns, Ek is lief vir skilder, handwerk, film, televisie, teater, fotografie. Ek het verskeie fotografie kursusse gedoen amateur teater in die skool en in die kerk, uiteindelik het 'n bietjie van alles. Dit is my lewe, vol drome, stryd en misbruik, maar dit vul my met begeerte om te lewe met 'n toenemende intensiteit. Groot drukkie vir jou en tot die volgende keer.

Teks Tony Casanova - Kopiereg voorbehou aan die skrywer.


My Facebook - tony.casanova1
my Twitter - @ prodacultural

.......................................................................................

Тоні Казанова - Зізнання анонімний автор.

Коли підліток пам'ятаю одного з відвідувань я буду вдома моєї тітки, і ця пам'ять прийшли до світла, бо вдень було дуже важливо для мене. Були абсолютно особливими моментами. Я регулярно відвідував тітоньку, але тільки в другій половині дня я дізнався про його історію, яка залишила мене вразило. З тих пір я став його прихильником і почали обробляти глибокої гордості за неї. Справа в тому, що вона не знала, мої тексти, і тому я показав йому реалізувати його особу змін. Вона прийняв серйозний вигляд, проникнуть роблячи читанні. У перший раз я був свідком моєї тітки плач і сльози туз неминуче пішли з ним. М'яко, наполовину задихаючись, вона прокоментувала:
- Ліндос текстів. Ви romantista, має поетичну вени вражає. Читання, я згадав діда. Мистецтва, син мій, у нього в крові. - Сказала, що вона обійняла мене. Цей коментар був не зрушив з моєю тіткою, а й оцінка інструменталіст, професор португальської, французької та музики. Був коментар від дочки співак / композитор і інструменталіст. У той момент я відчувала величезний поштовх за його словами, стимулом прийде час, що я не очікував, і який я не очікував. Я завжди вірив у те, що я зробив, і я з усіх сил, щоб завжди зробити краще, але мені потрібно було продовжувати вірити, що визнання й тітки, піаніст Наїр Порту став найбільшим і найбільш впливовим персонаж в цій історії моя як письменника. Вона стала киснем життєво важливих моментів. Наше спорідненість, вона була сестрою моєї матері, я захоплювався і розглядається як мій другий попередників, але відкриття його глибокий зв'язок з мистецтвом викликало великий гордості і захоплення він себе почував. З тих пір ми стали прихильницями, я дивився ігри з неймовірним умінням, як його пальці танцювали, розсувні клавіатури піаніно німецької і плакала вона читала нові тексти, які я представив йому. Я не знаю, який з двох плакала більше, але пам'ятаю, що вона завжди говорила, щоб побачити мене плакати:
- Ви чутливі, це здорово. Вона займає чутливості створювати мистецтво!
При виконанні красиві мелодії без вона зрозуміла, що познайомив мене з найкращою музикою, внаслідок чого мене у вухах і вченого-класика, філе світі музики. Але це не зупинятися на досягнутому. На мій подив, вона вирішила показати мені свої навички з іншими інструментами, такими як кларнет, саксофон, труба, контрабаса і акордеона. Те, як вони грали один здавалося легко, але за межами життя посвяти і вивчення. Темпи варіюється від джазу, блюзу, соулу, танго, Sambas і Chorinhos і я лежав, викликав масові вібрації, коли це могло визначити ритм. Все було дуже новим і захоплюючим для мене, була інша всесвіт, і я зізнаюся, що навіть заворожений магією умілих руках і тітка, мій бізнес був те ж саме з літературою. Я завжди насолоджувався всіма видами мистецтва, я люблю живопис, ремесла, кіно, телебачення, театру, фотографії. Я зробив кілька курсів фотографії, зробив аматорський театр у школі і в церкві, нарешті, прожив трохи кожної речі. Це моє життя, повна мрій, боротьби та порушень, але це наповнює мене бажанням жити зі збільшенням інтенсивності. Великий обійняти вас і до наступного разу.

Текст Тоні Казанова - Copyright захищені автором.


Мій facebook - tony.casanova1
My Twitter - @ prodacultural